Узбецька кухня – це одна з найцікавіших гастрономічних ланок світу. Вона несе в собі традиції багатьох народів. Кочові традиції залишили правила приготування м’яса, араби навчили як готувати #шурпу, перси навчили як поводитися з водою та рисом, китайці принесли традиції чаювання та різноманіття спецій. Але ж про це докладніше.
Традиціями кочових народів було м’ясо – варене, смажене, сушене і в’ялене. Тому люди навчились готувати м’ясо на вогні що тліє. До цього часу #тандир-кебаб є один з улюблених страв на Сході. Але ж треба погодитися, що не будь-яке м’ясо баранини чи яловичини може підійти, та і не кожен майстер може так приготувати, щоб було смачно.
Кочові традиції були обумовлені певним способом життя. Тому тут було мало з того, що ми розуміємо під запасами в коморі, заготовляння або закупкою товарів для приготування їжі. Готувалось з мінімального набору продуктів, з того що було під рукою або припасено та збережено в умовах степу та пустелі.
Кочові та напівкочові люди навчилися зберігати м’ясо на довгий період. М’ясо нарізали смужками, солили та висушували в тіні. В Узбекистані дуже поширена така страва як #кази. Ковбаса домашнього приготування з м’яса конини. Традиція яка прийшла до сьогоднішнього дня з давніх часів. М’ясо в такої ковбаси нарізано довгими смужками, зберігається у висушеному вигляді. А коли потрібно приготувати, просто відварюється.
Узбецька кухня має декілько таких прикладів. Молоко, так саме навчились зберігати, без холоду, якого в спекотному пустельному кліматі не було. Молоко заквашували, солили та приправляли спеціями. Робили молочні кульки та висушували. Такі молочні солені кульки могли зберігатися місяцями.
Курт, так вони називаються, і зараз продається на ринках Сходу. Можна побачити дуже цікаві, в акурат викладені рядки у вигляді піраміди на ринку Чорсу або Алайському базарі в Ташкенті. Навіть диню так саме навчились висушувати та зберігати. Сушену диню можна скуштувати сьогодні навіть в Україні, треба тільки пошукати серед Східних спецій та солодощів на ринках.
Саме через торговельні шляхи приходили спеції та східні чаї.
Якщо раніше пили воду та молоко кози або корови, то з деякого часу стали пити чаї. Можливо, що цей період приходиться на момент правління Тюркського каганату, коли той був васалом династії Тан з Китаю. Та сама династія, при правленні якої чай з цілющого розчину перетворився в просто в напій і поширився по всьому світу.
Пізніше, коли з’явились осілі народи, люди навчились мистецтву ремесел та
обробляти поля, затримувати воду в пустелі і …. вирощувати в пустелі рис. Звідки прийшов до Центральної Азії рис, це інша тема. А ось називати #плов все ж таки стали скоріше з перської. Шашлик принесли тюркомовні племена. А #манти та #лагман прийшли та залишилися в меню кожної родини від монголів та уйгурів.
Правда, коли все то успадковувалось низкою змін епох та династій, самих узбеків як етносу та і поняття узбецька кухня ще не було.
Лише у XIII столітті були регіони, які говорили на чагатайському наріччі тюркської мови, яка пізніше стала називатися узбецькою. А потім був Узбек-хан та стала з’являтися узбецька письменність та література. У XVI столітті, такі династії як Шейбаніди у Бухарі, Хівинські та Кокандські хани, ще ніяк не називали себе узбеками. Створена країна Узбекистан з’єднала теперішні землі і таким чином стали з’являтися таки поняття які узбецький побут, традиції та узбецька кухня.
Більше інформації про узбецьку кухню Ви можете почитати у статті "Смаки та аромати Узбекистану: Відкриваємо таємниці узбецької кухні". Тут ми розповідаємо про особливості узбецької кухні та використання спецій, трав та ароматичних добавок.
Запрошуємо Вас скуштувати страви узбецької кухні у Львові! Ми готуємо свіжі страви за стародавніми східними рецептами. Крім того, у тепер з'явилась опція замовляти окремі страви (наприклад, Каре ягня у м'ятному соусі, Машкічірі або долма) наперед. Ознайомтесь з нашим меню на сайті https://www.samlviv.com/zamoviti-onlajn.
Чекаємо Вас в гості у нашому закладі.
Ваша Чайхана Самарканд!