Узбецька кухня, яка вона є, звідки взялась і з чого складається – Чайхана Самарканд

Узбецька кухня – це одна з найцікавіших гастрономічних ланок світу. Вона несе в собі традиції багатьох народів. Кочові традиції залишили правила приготування м’яса, араби навчили як готувати #шурпу, перси навчили як поводитися з водою та рисом, китайці принесли традиції чаювання та різноманіття спецій. Але ж про це докладніше.


Традиціями кочових народів було м’ясо – варене, смажене, сушене і в’ялене. Тому люди навчились готувати м’ясо на вогні що тліє. До цього часу #тандир-кебаб є один з улюблених страв на Сході. Але ж треба погодитися, що не будь-яке м’ясо баранини чи яловичини може підійти, та і не кожен майстер може так приготувати, щоб було смачно.


Готують тандир-кебаб
Тандир-кебаб. Узбецька кухня

Кочові традиції були обумовлені певним способом життя. Тому тут було мало з того, що ми розуміємо під запасами в коморі, заготовляння або закупкою товарів для приготування їжі. Готувалось з мінімального набору продуктів, з того що було під рукою або припасено та збережено в умовах степу та пустелі.


Кочові та напівкочові люди навчилися зберігати м’ясо на довгий період. М’ясо нарізали смужками, солили та висушували в тіні. В Узбекистані дуже поширена така страва як #кази. Ковбаса домашнього приготування з м’яса конини. Традиція яка прийшла до сьогоднішнього дня з давніх часів. М’ясо в такої ковбасі нарізано довгими смужками, зберігається у висушеному вигляді. А коли потрібно приготувати, просто відварюється.


Узбецька кухня - кази
Узбецька кухня - кази

Узбецька кухня має декілько таких прикладів. Молоко, так саме навчились зберігати, без холоду, якого в спекотному пустельному кліматі не було. Молоко заквашували, солили та приправляли спеціями. Робили молочні кульки та висушували. Такі молочні солені кульки могли зберігатися місяцями.



Продають курт
На базарах Сходу можна купити курт

Курт, так вони називаються, і зараз продається на ринках Сходу. Можна побачити дуже цікаві, в акурат викладені рядки у вигляді піраміди на ринку Чорсу або Алайському базарі в Ташкенті. Навіть диню так саме навчились висушувати та зберігати. Сушену диню можна скуштувати сьогодні навіть в Україні, треба тільки пошукати серед Східних спецій та солодощів на ринках.


Саме через торговельні шляхи приходили спеції та східні чаї.

Якщо раніше пили воду та молоко кози або корови, то з деякого часу стали пити чаї. Можливо, що цей період приходиться на момент правління Тюркського каганату, коли той був васалом династії Тан з Китаю. Та сама династія, при правленні якої чай з цілющого розчину перетворився в просто в напій і поширився по всьому світу.


Пізніше, коли з’явились осілі народи, люди навчились мистецтву ремесел та

обробляти поля, затримувати воду в пустелі і …. вирощувати в пустелі рис. Звідки прийшов до Центральної Азії рис, це інша тема. А ось називати #плов все ж таки стали скоріше з перської. Шашлик принесли тюркомовні племена. А #манти та #лагман прийшли та залишилися в меню кожної родини від монголів та уйгурів.


Правда, коли все то успадковувалось низкою змін епох та династій, самих узбеків як етносу та і поняття узбецька кухня ще не було.

Лише у XIII столітті були регіони, які говорили на чагатайському наріччі тюркської мови, яка пізніше стала називатися узбецькою. А потім був Узбек-хан та стала з’являтися узбецька письменність та література. У XVI столітті, такі династії як Шейбаніди у Бухарі, Хівинські та Кокандські хани, ще ніяк не називали себе узбеками. Створена країна Узбекистан з’єднала теперішні землі і таким чином стали з’являтися таки поняття які узбецький побут, традиції та узбецька кухня.



10 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі